Невелика кількість українських дітей, зарахованих як учні або слухачі в румунських школах, порівняно із загальною кількістю прибулих до країни, є однією з основних проблем, перерахованих у нещодавньому звіті, присвяченому гуманітарній допомозі, наданій Румунією біженцям з України, який був представлений наприкінці минулого Тижня. У тому ж звіті перераховується низка «проблем та одержаних уроків», однак згадується мала кількість можливих рішень у відповідь на них.
Щодо глави, присвяченої питанням освіти, у документі зафіксовано низку заходів, вжитих владою, у тому числі деякі з них, які вважаються ключовими щодо органів, які нагромадили досвід роботи з біженцями. Але основна проблема, заявлена як причина низької кількості українських школярів, які навчаються у школах на місцевому рівні, залишається на стадії постановки, без чітко визначених рішень.
Так, у Звіті про дії та досягнення Румунії у сфері гуманітарної допомоги біженцям, опублікованому урядом, згадується значна кількість українських дітей – у січні 2023 року – на румунській території: 47 851, майже половина від загального числа 107 241 українських біженців, які зараз перебувають у Румунія. Цифра чимала, але вона свідчить про те, що більшість українців, які прибувають до Румунії, вважають за краще їхати в іншу країну, враховуючи, що всього на кордоні було зафіксовано понад 3,2 млн. прибулих.
Для підтримки біженців уряд повідомляє про значний обсяг урядових та неурядових зусиль: 6 галузевих робочих груп, прийнято понад 20 законодавчих ініціатив, задіяно понад 300 НУО, фінансову участь оцінюють у 565 мільйонів євро.
У січні цього року у звіті уряду відзначається збільшення кількості людей, які перетинають кордон унаслідок наростання проблем з енергопостачанням в Україні та в контексті типових зимових погодних умов, а представлені короткострокові заходи зосереджені навколо здатність вживати нових біженців. Таким чином проблеми, пов’язані зі школою, відходять на другий план.
Що уряд говорить про свої дії у сфері освіти для біженців з України
Згідно з цитованим повідомленням, адміністрація Бухареста продовжує вживати заходів, щоб українські учні могли продовжити навчання тут. Основна заявлена проблема полягає в тому, що українська влада не визнає освіту, здобуту в Румунії. Уряд чітко не згадує у своєму звіті рішення, які розглядаються у цьому відношенні.
Однак у звіті описано спроби вирішити іншу проблему – мовний бар’єр.
У документі зазначено, що виконавча влада спільно зі своїми партнерами «продовжує вживати заходів для забезпечення продовження навчання та підтримки навчання українських біженців. Щоб полегшити їхнє зарахування до системи освіти в Румунії, було виділено додаткові кадри, було найнято більше румунських та українських вчителів, а також надано необхідні матеріальні ресурси, продукти харчування, предмети постачання та одяг».
У звіті також йдеться про підготовку педагогічного персоналу «для підтримки інтенсивних курсів румунської мови для українських дітей», вчителі також проходять навчання за такими темами, як інклюзивна освіта, психосоціальна підтримка, спілкування з українськими батьками, щоб полегшити інтеграцію та забезпечити психологічну підтримку.
Також згадується, що українські біженці отримують необхідну інформацію для доступу до системи освіти в Румунії, до онлайн-платформи освіти, наданої українською владою, а також до навчальних та додаткових матеріалів та доступу до позакласних заходів.
Результати в цифрах:
- Нині менше 4000 українських дітей навчаються або зараховані як слухачі у румунських школах: 3087 слухачів (з них 1092 у дошкільних закладах) та 882 у загальноосвітніх закладах (288 у дошкільній системі, 594 учнів)
- 4060 школярів та молодих людей беруть участь у різних курсах або позакласних заходах, включаючи мовні курси
- 6 516 дітей та підлітків отримали приналежності для навчання та творчості
- 262 вчителі пройшли навчання з якісної, безпечної та інклюзивної освіти та про психосоціальну підтримку
Перспектива: освіта – перший із викликів, визначених урядом
У розділі, присвяченому заходам, передбаченим на майбутній період, не згадується чіткого підходу до того факту, що дуже невелика кількість українських дітей серед тих, хто нині перебуває в Румунії, так чи інакше беруть участь у шкільному житті спільноти, в якій вони живуть .
А в розділі «Проблеми та викладені уроки» доповіді представлені майже виключно проблеми. Так:
Першою з перерахованих проблем є зарахування дітей до школи: «Це спричинено, зокрема, невизнанням Румунської освіти українською владою, а також мовним бар’єром, незважаючи на значні інвестиції, зроблені для вирішення цієї проблеми у школи Румунії за підтримки міжнародних партнерів. Офіційний підхід уряду полягає в тому, щоб надалі перешкоджати розвитку «освітніх центрів», де не пропонуються офіційні освітні програми та послуги.
Інші основні проблеми, визначені в урядовому звіті:
- Підтримка людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями: процес виявлення вразливих верств населення «ще недостатньо налагоджений, а послуги недостатньо розвинені в нашій національній системі захисту».
- Доступ до ринку праці: «прагнення українських біженців до виходу на ринок праці, як правило, знижується з багатьох причин, включаючи неприйняття того, що конфлікт може затягтися, низький рівень вивчення румунської мови та проходження курсів підприємництва, низька мобілізація спільноти для просування можливостей працевлаштування ».
- Короткострокове розміщення: «Велика кількість біженців, як і раніше, проживає в «центрах» короткострокового прийому, що перешкоджає їх інтеграції в суспільство, незважаючи на доступність житла та програми харчування, передбаченої урядом».
У звіті йдеться про те, що Уряд співпрацює з усіма партнерами, щоб розібратися з цими запитами, і що стратегії були розроблені як на законодавчому рівні, так і через розробку планів дій, але без подробиць.
Орієнтир: уроки, які здобула Німеччина при прийомі біженців
У листопаді Edupedu.ro представив у рамках проекту EduCare, який здійснюється у партнерстві з Bosch Romania Foundation, «Уроки, які Німеччина зробила з процесу прибуття та інтеграції біженців: які висновки можна зробити з Румунії». Матеріал, у якому чітко говорилося, що «не існує універсальних рішень», які можна було б точно перенести з однієї країни в іншу, також було представлено низку загальних уроків, які Німеччина вивчала стосовно біженців.
У своєму звіті румунський уряд підкреслює, що він вирішує багато проблем, згаданих у цих уроках, але помітною відмінністю є знижений рівень пристосовності.
З одного боку, уряд застосовує – у тому числі за допомогою цієї доповіді – заклик населенню з чіткими сигналами щодо становища біженців, що є першим з представлених уроків.
- З іншого боку, з погляду освіти, незважаючи на те, що було вжито багато заходів щодо адаптації школярів, були підготовлені вчителі для покриття всіх освітніх потреб учнів-біженців, як показує контрольний показник Німеччини, їхній рівень інклюзивності низький, а основна проблема обмеженої кількості українських дітей у місцевих школах залишається невирішеною. В той же час, хоча курси румунської мови пропонуються систематично, мовний бар’єр залишається значним, згідно з звітом уряду.
Крім того, уряд представляє вже вжиті заходи або короткострокові заходи – див., наприклад, заходи щодо підготовки до можливої збільшеної хвилі біженців взимку – але не представляє міцної основи для довгострокових дій щодо спільноти біженців, у той час як доступ до ринку праці , це ще один елемент, що привертає велику увагу в Німеччині, як і раніше, розглядається як проблема, для вирішення якої не існує твердої стратегії.
Читайте також:
Уроки, які здобула Німеччина щодо прибуття та інтеграції біженців: чи можливі висновки для Румунії
Rainer Ohliger and Raphaela Schweiger
Advertorial
